8 КЛАСС

II СЕМЕСТР

МУЗИКА В ДІАЛОЗІ З СУЧАСНІСТЮ

УРОК 17

Епіграф до уроку.

«Як усякий могутній талант, Верді уособлює в со­бі свою національність і епоху. Він — квітка свого ґрунту. Він — голос сучасної Італії».

О. Сєров, російський композитор, музикознавець

Тема. Шедеври оперного жанру.

Мета. Познайомити учнів із творчістю Дж. Верді на при­кладі опери «Ріголетто» та визначити її образний зміст, характер музики фрагментів. Учити харак­теризувати особливості музичних образів на при­кладі оперної музики. Формувати здібності щодо образного сприйняття та інтерпретації музичних творів, навички виконавського розвитку музики й здатність до висловлення власних суджень про особливості втілення гуманістичних ідей і жит­тєвого змісту в музиці. Закріпити визначення по­нять «серйозна (академічна) музика», «опера», «лібрето», «музична драматургія», «принципи драматургічного розвитку», «музичний образ». Формувати інтерес до оперної музики Дж. Верді, Б. Окуджави. Виховувати естетичний смак учнів.

Музичний матеріал: Дж. Верді. Пісенька Герцога та фінал опери «Рі­голетто» (слухання); Б. Окуджава. «Надії крихіт­ний оркестрик» (розучування).

Тип уроку: урок уведення в тему.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Дж. Верді, Б. Оку­джави, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

 1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до .класу (кабінету) під звучання пісні Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик».

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

—   Що ви можете розповісти про музику, яку слухали під час канікул?

—  Які зразки серйозної (академічної) чи легкої (розважальної) музики вам зустрічались?

У І семестрі, вивчаючи тему «Відлуння епох у музичному ми­стецтві», ви слухали та виконували зразки серйозної і легкої му­зики. Аналізуючи творчий шлях авторів легкої музики та зірок естради минулих десятиліть, ви оцінювали вплив музики на жит­тя, усвідомлювали невмирущість її шедеврів, збагачували свій му­зичний досвід. І напевно, зрозуміли, що «мистецтво — не розвага, це шлях до пробудження живої думки» (Григорій Сковорода).

 3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

У II семестрі ми будемо розглядати тему «Музика в діалозі із сучасністю», яка допоможе нам збагнути взаємозв'язки музично­го мистецтва та сучасного життя.

Знайомлячись із творчістю композитора Дж. Верді, ми будемо розглядати її не лише в контексті певної епохи чи стилю, а й усього, процесу розвитку музичного мистецтва.

На наших уроках ви не тільки слухатимете музику, але й бра­тимете і безпосередню участь у діалозі музики із сучасністю.

Дж. Верді написав 26 опер із неповторними сюжетами та ху­дожніми образами. Такі оперні шедеври, як «Трубадур», «Отелло», «Травіата», «Аїда», «Ріголетто», і в наш час не сходять зі сцен оперних театрів усього світу, радують справжніх шанувальників музики.

Крім оперних творів, до творчого доробку Верді належить Реквієм, кантата «Гімн націй», хорові, вокальні, вокально-симфонічні та інструментальні твори.

Сьогодні ми познайомимось з одним із фрагментів опери «Ріго­летто», в основу якої покладено сюжет драми французького пись­менника Віктора Гюго «Король бавиться». В опері дія перенесе­на з Франції до Італії, а одного з головних героїв драми — короля Франциска І замінив герцог Мантуанський.

 4. Слухання пісеньки герцога з опери «Ріголетто» Дж. Верді.

— У чому полягають особливості пісеньки герцога? Яким є її характер? Спробуйте виконати пісеньку з текстом або як вокаліз,

(Виконання фрагмента пісеньки герцога як вокаліз або з текстом.)    

Характеризуючи герцога, компози­тор застосовує гротескний прийом, «наго­родивши» його легкою, зовні привабливою пісенно-танцювальною мелодією. «Пісень­ка може бути твором мистецтва тією самою мірою, що й великий оперний фінал, якщо в пісеньці є щирий настрій»,— писав Джузеппе Верді.

У такий спосіб Верді висвітлив та увираз­нив такі його риси, як бездушність, жадобу до розваг та задоволення низьких інстинк­тів, владолюбство й відсутність благород­ства. Причому це втілення зла проявляється не у звичному для мистецтва образі жорстокості та варварства, а в демонстрації легковажного й бездумного ставлення до життя.

5. Слухання фіналу опери «Ріголетто» Дж. Верді.

—    У чому полягають особливості фінальної сцени опери?

—    Яку роль відіграє звучання пісеньки Герцога у фіналі?

—    Як показано зіткнення основних образів опери?

А тепер послухаймо наших музикознавців.

6. Розповідь музикознавців про життєвий і творчий шлях

композитора Дж. Верді.

Джузеппе Верді народився у 1813 році в невеличкому селі Ронколе провінції Парма.

Його батько займався торгівлею і був великим прихильником музики. Джузеппе почав займатися музикою в місцевого орга­ніста.

Мрія про вступ до Міланської консерваторії обернулася гірким розчаруванням — його не прийняли на навчання через « відсутність музичних здібностей». Згодом ця консервато­рія змагалася за право називатися його ім'ям.

Музичну освіту Верді здобув приватними уроками. Його наполегливість зробила свою справу. Він працював диригентом, органістом, виконував одночасно обов'язки різних музи­кантів, писав музичні твори.

Свого часу Верді побував у Росії, у Петер­бурзькому оперному театрі, для якого написав оперу «Сила долі».

Коли він помер на 88 році життя, в Італії бу­ло оголошено національну жалобу.

Основою творчості Дж. Верді була опера. Він створив 26 опер, які майже всі належать до найкращих здобутків світового мисте­цтва. Найвідоміші з них: «Аїда», «Отелло», «Дон Карлос», «Бал-маскарад», «Травіата», «Ріголетто» тощо. Мелодії його опер стали такими ж популярними, як і народні пісні.

Верді називали «маестро італійської революції», його опери були прапором боротьби проти австрійського гніту, а постановки супроводжувалися політичними демонстраціями.

Творчість Дж. Верді є часом розквіту італійської опери, а сам композитор — генієм італійської опери.

7. Розучування пісні Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик».

а) Слово вчителя.

Одна з пісень російського письменника й поета грузинсько­го походження Булата Окуджави (XX ст.) — «Ваша Величносте, Жінко» («Ваше Величество, Женщина») вже звучала на наших , уроках. Як і Володимир Висоцький, Булат Окуджава одного разу почав «співати власні вірші», тобто став бардом. Серед глибоких за змістом, ліричних та емоційно стриманих пісень Окуджави «Надії крихітний оркестрик» («Надежды маленький оркестрик») є втіленням авторського бачення людської долі у вигляді ма­ленького оркестрика, що вперто продовжує грати, незважаючи ні на що...

б) Розучування першого куплету пісні.

—    Зверніть увагу на ритмічний бік, мелодичну лінію, кінець пісні на словах «Надії крихітний оркестрик», наявність пауз.

—    Який варіант для розучування ви оберете — український чи російський?

8. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

■    Які ваші враження від музики уроку?

■    ЯКІ риси характеру герцога втілені в його пісеньці?'

■    Яку драматичну роль відіграє звучання легковажної пісень­ки герцога в трагічному фіналі опери?

■    Чи виникло у вас бажання послухати в театрі «Ріголетто» або якусь іншу оперу Дж. Верді?

б)  Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

 9. Домашнє завдання.

Слухати музику за власним бажанням. Спробувати втілити об­разний зміст пісні «Надії крихітний оркестрик» за допомогою за­собів улюбленого виду мистецтва.

10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Надії ¹ крихітний оркестрик» Б. Окуджави.

УРОК 18

Епіграф до уроку:

«Як композитор Ріхард Вагнер, безумовно, од­на з найвидатніших особистостей другої половини XIX століття, і його вплив на музику величезний».

П. Чайковський

Тема. Реформаторські ідеї Р. Вагнера в опері.

Мета. Визначити особливості творчості Ріхарда Вагне­ра на прикладі фрагмента опери «Валькірія», ре­форматорські ідеї Вагнера в оперному жанрі, що ґрунтуються на принципі неперервного розвитку музики та системі лейтмотивів. З'ясувати значен­ня понять «тетралогія», «лейтмотив». Закріпити визначення понять «романтизм», «опера», «лі­брето», «музична драматургія», «принципи дра­матургічного розвитку». Удосконалювати вміння інтерпретувати музичні твори, навички осмисле­ного виконання пісні. Формувати інтерес до опер­ного жанру, творчості Р. Вагнера, Б. Окуджави. Виховувати шанувальників оперної музики.

Музичний матеріал: Р. Вагнер. «Політ валькірій» з опери «Валькірія» (слухання); Б. Окуджава. «Надії крихітний орке­стрик» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна до­шка, портрети композиторів Р. Вагнера, Б. Оку­джави, репродукція картини художника П. Арбо «Валькірія», підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. Дорогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні Б. Окуджави «Надії крихітний оркестрик».

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

―   У чому полягають особливості характеру пісеньки Герцога з опери «Ріголетто»? Яку роль відіграє вона у трагічному фіналі опери?

―   Що вам відомо про творчий шлях Дж. Верді?

—- Які оперні шедеври композитора ви можете назвати?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оперний жанр у XX ст. (період романтизму) набуває певного розвитку завдяки реформаторству німецького композитора Ріхарда Вагнера.

Знайомлячись із фрагментом «Політ валькірій» з опери «Валь­кірія» , ми спробуємо знайти відповідь на такі запитання:

―   У чому полягає вплив новаторських ідей Р. Вагнера на опер­ний жанр?

―   До яких музичних образів звертався композитор?

А зараз послухаймо розповіді музикознавців про Ріхарда Вагнера.

4. Інформація музикознавців.

Ріхард Вагнер — видатний німецький композитор, диригент, поет-драматург, те­атральний діяч, мислитель (XIX ст.), пред­ставник останнього періоду розвитку му­зичного романтизму.

Народився Ріхард Вагнер у м. Лейпцигу у 1813 році в родині поліцейського чиновни­ка. Батько помер за кілька місяців після на­родження хлопчика, і незабаром його мати вийшла заміж за театрального діяча з Дрездена. У цьому місті в оточенні театрально­го світу й минуло дитинство майбутнього композитора. Ріхард змалечку захоплювався літературою, багато читав і в 14 років під впливом трагедій Шекспіра написав власний літературний твір — трагедію «Лейбальд і Аделаїда».

Незабутнє враження справила на Вагнера музики Л. Бет­ховена до драми «Егмонт» у 1821 році (на той час його роди­на знову проживала в Лейпцигу). Наслідком цього були актив­ні заняття музикою, зокрема композицією. Уже за кілька років Вагнер написав свої перші твори — сонати, п'єси для фортепіа­но, оркестрові увертюри, симфонію та музику до трагедії «Фауст» Й. В. Гете.

Упродовж життя Ріхард Вагнер часто переїжджав з одного мі­ста до іншого, в основному з метою пошуків заробітку та застосу­вання свого таланту. Серед міст, де він зупинявся, були Магдебург (там Вагнер написав свої перші опери), Рига, Париж, Дрезден, Байрейт, Цюрих, Лондон, Мюнхен. З концертними виступами по­бував композитор у Петербурзі та Москві.

Основний жанр творчості Вагнера — опера. Найвідоміші з них: «Летючий голландець», «Тангейзер», «Лоенгрін», «Трістан та Ізольда», тетралогія «Перстень Нібелунгів» — «Золото Рейну», «Валькірія», «Зигфрід», «Загибель богів».

Крім того, Вагнер є автором симфонії, увертюр, хорових, ін­струментальних та вокальних творів.

Вагнер гаряче обстоював німецькі національні традиції в музи­ці. У своїй творчості він використовував міфологічні сюжети, на­магався поєднати музику з мовою народних легенд.

Оперні твори Вагнера відзначаються гармонійним поєднан­ням музики, слова й театральної дії, ґрунтуються на принципі Не­перервного розвитку музики (так звана «безкінечна мелодія») та системі лейтмотивів.

5. Слухання «Польоту валькірій» з опери «Валькірія». Р. Вагнера.

а) Вступне слово вчителя.

Тетралогію «Перстень Нібелунгів» Вагнер написав на сюжет німецько-скандинавських міфів.

 «Політ валькірій» із III дії опери «Валькірія» є одним із найвиразніших програмно-зображальнйх симфоніч­них епізодів тетралогії. У ньому зобра­жено картину польоту фантастичних войовничих створінь — валькірій на фоні розбурханої стихії грози в горах. «Високо в горах звучить переможний клич валькірій. Войовничі діви зліта­ються на своїх порітряних конях, зби­раючи душі загиблих воїнів...»

Перед тим як слухати епізод тетра­логії, розгляньмо репродукцію карти­ни французького художника П. Арбо «Валькірія».

б)  Розгляд репродукції картини та її обговорення.

—   Що зображено на картині?

—   Якою є її композиція?

—   Чи відчутна в ній динаміка польоту валькірій?

в) Слухання «Польоту валькірій».

—   Послухайте, як відтворив композитор Р. Вагнер «Політ валькірій», та порівняйте з картиною П. Арбо.

—   Чи співзвучна вона музиці «Польоту валькірій» ?

—   Яким ви уявляєте політ валькірій?

—   Яку характеристику звучанню та образному змісту фраг­мента опери ви можете дати?

А зараз спробуймо побути в ролі диригентів та художників.

6. Ігри «Диригент» та «Художник».

а) Уявіть, що кожен із вас — диригент. Подумайте, які музичні інструменти домінують у звучанні «Польоту валькірій»? Пла­стичними рухами руки передайте характер музики, яку ви що­йно прослухали.

б)  Уявіть, що кожен із вас — художник. Яку картину ви намалювали б?

7. Розучування пісні «Надії крихітний оркестрик» (другий та третій куплети) Б. Окуджави.

Зверніть увагу на образний зміст пісні, особливості її вико­нання.

—   Які художні Образи навіяла вам ця пісня? Відтворіть її об­разний зміст в одній із технік образотворчого мистецтва.

Які пісні Б. Окуджави ви можете згадати?

 8. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

―    Якими є ваші враження від звучання музики сьогоднішньо­го уроку?

―    Що ви думаєте з приводу реформаторських ідей Р. Ваг­нера?

Висновок учителя. Композитор Р. Вагнер увійшов в історію музичного мистецтва як реформатор опери й творець музичної драми. Порівняно з традиційною оперою, він зменшив роль вірту­озних вокальних партій, зовнішніх ефектів, посилюючи значення оркестру. Унаслідок цього сценічна дія стала жертвою симфоніч­ного звучання.

Посилюючи роль симфонічних номерів, уводячи систему лейтмотивів, Вагнер перетворив оперу на грандіозні програмні вокально-симфонічні твори з драматичним сюжетом.

Композитор М. Римський-Корсаков уважав, що головна си­ла Р. Вагнера як композитора Полягає в тому, що він «є творцем чудових і поетичних картин, творцем моментів прекрасної зобра­жальної музики, розпорошених у його драматично-музичних тво­рах...».

―    Як ви вважаєте, яким буде подальший розвиток оперного жанру у світовій музичній культурі?

б)  Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

 9. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на фрагмен­ти оперної музики.

10. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Надії крихітний оркестрик» Б. Окуджави.

УРОК 19

Епіграф до уроку:

«Музика Прокоф'єва подібна до кам'яної квітки, чия досконалість завжди буде хвилювати балетний світ»:

Б.Асаф'єв

Тема. Шекспірівська трагедія в балеті С. Прокоф'єва.

Мета. На прикладі фрагментів із балету «Ромео і Джульєтта» («Танець лицарів», «Танець дівчат з лілі­ями») С. Прокоф'єва познайомити учнів зі спосо­бами втілення вагнерівської системи лейтмотивів у балетній музиці. Закріпити визначення понять «лібрето», «балет», «музична драматургія», «принципи драматургічного розвитку», «лейтмо­тив». Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори після уважного їх прослуховування. Удо­сконалювати навички емоційного виконання піс­ні. Формувати інтерес до балетної музики, твор­чості С. Прокоф'єва, М. Катричка. Виховувати слухацьку та виконавську культуру учнів.

Музичний матеріал: С. Прокоф'єв. Фрагменти «Танець лицарів», «Та­нець дівчат із ліліями» з балету «Ромео і Джульєтта» (слухання); М. Катричко. «Хуртовина» (розу­чування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон, фортепіа­но), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів С. Прокоф'єва, М. Ка­тричка, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В.. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. О. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

 1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні М. Катричка

«Хуртовина». . -

2. Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

—   З якими враженнями ви прийшли сьогодні на урок? Чи зна­йшлось у них місце для симфонічної, оперної музики?

—   Про які особливості музики «Польот валькірій» ви можете розповісти?

—   Чи спробували ви втілити власні враження від музики Ваг­нера засобами вашого улюбленого виду мистецтва?

—   У чому полягає суть реформаторських ідей композитора Р. Вагнера?

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми визначимо, чи відчутний в музиці інших компози­торів вплив реформаторських ідей композитора Р. Вагнера. При­кладом для розглядання стануть фрагменти з балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва. Спробуємо з'ясувати, чи відчутне в них втілення вагнерівської ідеї лейтмотивів.

У попередніх класах ви вже знайомилися з різноманітними об­разами композитора Сергія Прокоф'єва.

—   Які музичні твори композитора ви можете згадати?

(Учитель виконує фрагменти із творів С. Прокоф'єва: «Попе­люшка», «Петрик і вовк», «Базіка», «Війна і мир».)

—   Що ви можете сказати про життя й творчість С. Прокоф'єва?

 4. Інформація знавців музики.

Сергій Прокоф'єв — видатний композитор, диригент, народ­ний артист, лауреат багатьох премій.

Народився в с. Сонцівка (зараз с. Красне) на Донеччині в сім'ї управителя поміщицького маєтку.                                                        

Перші кроки в музиці хлопчик зробив завдяки своїй матері, яка добре грала на фортепіано й дбала про те, щоб дати синові музичну освіту.

З п'яти років Сергійко вже писав невеличкі фортепіанні твори, а в десять — створив першу оперу «Велетень», яка була поставлена в домашньому театрі силами членів родини.

У тринадцятирічному віці, за порадою професора О. Глазунова, хлопчик вступив до Петербурзької консерваторії, де навчався у Лядова, Римського-Корсакова, Черепніна, Єсипової.

Творчий доробок композитора С. Прокоф'єва величезний і вра­жаючий: 8 опер («Війна і мир», «Любов до трьох апельсинів» то­що), 7 балетів («Попелюшка», «Ромео і Джульєтта», «Кам'яна квітка» та ін.), ораторії, кантати («Олександр Невський»), сонати, обробки народних пісень і романси, симфонії, симфонічна каз­ка «Петрик і вовк», фортепіанні п'єси, музика для дітей (збірник «Дитяча музика», пісня «Базіка»), музика до кінофільмів «Іван Грозний», «Олександр Невський», «Лєрмонтов» тощо.

Заснована на світових музичних традиціях, творчість С. Прокоф'єва відкрила багато нових творчих ідей, засобів та при­йомів у царстві мелодії, ритму, гармонії, тембрових сполучень.

Образи шекепірівських Ромео й Джульєтти втілено в музиці різних композиторів різних часів та країн сві­ту. На сюжет трагедії було створено 14 опер. Цікаво, що за сюжетом «Ро­мео і Джульєтта» було екранізовано 51 кінофільм. Твори Шекспіра завжди приваблювали діячів мистецтва й на­дихали їх на створення світових шедеврів.

Минулого року ви мали нагоду по­слухати прекрасну увертюру-фантазію П. Чайковського «Ромео і Джульєт­та», створену в XIX ст. Проте до Сергія Прокоф'єва ніхто з композиторів не на

важувався втілити образи закоханих на  балетній сцені.

Балет був одним із перших творів, які написав композитор, по­вернувшись на батьківщину після 26 років еміграції, відірваності від рідної землі. Цей балет пройшов складним шляхом від непоро­зуміння до тріумфу геніальної музики.

Розгляньмо ілюстрацію до балету (учитель показує репро­дукцію).

Створена Прокоф'євим у 1935-1936 роках музика балету «Ро­мео і Джульєтта» здавалася спочатку дуже незвичайною, складною та непластичною. Артисти балетної трупи Ленінградського театру опери і балету, де спектакль був уперше поставлений у 1940 році, створили парафразу на шекспірівські слова: «Сумніш немає пові­сті на світі, ніж музика Прокоф'єва в балеті». Та з часом іронічне ставленця до цієї музики змінилося на цілковите захоплення як ар­тистів, так і публіки. У своїх спогадах видатна російська балерина, перша виконавиця ролі Джульєтти, Галина Уланова писала: «Спо­чатку... нам було важко створювати балет, оскільки музика здава­лася незрозумілою й незручною. Та чим більше ми в неї вслухо­вувалися, чим більше ми працювали, шукали, експериментували,тим яскравішими поставали перед нами образи, породжені му­зикою. І поступово прийшло її розуміння, поступово вона става­ла зручною для танцю, хореографічно й психологічно прозорою».

5. Слухання «Танцю лицарів» із балету «Ромео і Джульєтта»С. Прокоф'єва.

—   Який образний зміст створює музика «Танцю лицарів»?

—   Який груповий портрет змальовує музика?

«Танець лицарів» уперше звучить у І акті балету і являє собою груповий портрет — узагальнений портрет безглуздої ненависті ворогуючих родин закоханих. Тому танець має другу назву «Монтеккі і Капулетті». Тема «Танцю лицарів» неодноразово повторю­ється впродовж наступної дії балету.

—   Чи змінюється характер музики?

—   Якщо так, то який образ він розкриває?

—   Які музичні засоби виразності використав композитор для розкриття образу ворожнечі, музичних портретів ворогуючих сторін?

Образ стає виразнішим, коли в низькому регістрі звучить лейт­мотив ворожнечі.

(Згадайте лейтмотиви Р. Вагнера.)

Для танцю характерні крикливі тембри духових інструментів, дисонанси, важкі акорди, енергійні барви (мідні духові, ритмічно загострена стрибкоподібна мелодія).

6. Слухання фрагмента «Танець дівчат із ліліями» з балету «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф'єва.

«Танець дівчат із ліліями» з III акту — це привітання дівчата­ми Джульєтти, нареченої під її вікнами. Він звучить у той момент дії, коли ще ніхто не знає про удавану загибель Джульєтти, і ви­конує роль драматичного контрасту. Танець своєрідний обережно-вкрадливими (ніби кроки навшпиньках) інтонаціями, що чергу­ються в ньому зі стрімкими мелодійними злетами, і це створює враження ніжності, легкості та прозорості.

―   Яку роль у балеті відіграє « Танець дівчат із ліліями » ?

―   У чому полягає образний зміст, характер музики танцю?

―   Які інструменти домінують у звучанні?

7. Гра «Диригент».

Уявіть, що кожен із вас — диригент. Яким із танців ви хотіли б диригувати?

―   Згадайте композиторів, які зверталися до трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

8. Розучування пісні «Хуртовина» М. Катричка.

а) Вступне слово вчителя.

Пісня «Хуртовина» на вірші Миколи Сингаївського продов­жує і доповнює тему кохання, відкриту на цьому уроці балетом С. Прокоф'єва «Ромео і Джульєтта». Автор пісні — сучасний укра­їнський композитор з Київщини, лауреат всеукраїнських фести­валів та конкурсів Михайло Катричко. У його творчій скарбниці 200 різнопланових пісень для сучасної естради. Виконавці його творів — Раїса Кириченко, Микола Гнатюк, Віктор Шпортько, Іван Попович та інші.

б) Слухання пісні «Хуртовина».

Небо вітром закружляло, гори снігу намело.

Ще такого не бувало, та кохання нас звело.

Хуртовина — сніг небесного крила,

 ти серця нам освятила, а стежок не замела!

―   Якою ви уявляєте хуртовину як композитор? ,

―   Якою ви уявляєте хуртовину як художник?

―    Якими є особливості образного змісту та характеру музики цієї пісні?

в) Розучування першого куплету пісні.

Зверніть увагу на відмінності мелодичної та ритмічної сторін пісні, манеру виконання заспіву й приспіву.

 9. Гра «Згадайте пісню».

Згадайте пісні схожого образного змісту та виконайте їх.

10. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

1.   Яке враження справила на вас музика уроку?

2.   У чому полягають особливості драматургії балету С. Про­коф'єва?

3.   Чи відчутний в музиці балету вплив вагнерівської системи лейтмотивів?

4.   Чи розкрила музика С. Прокоф'єва глибину шекспірівської трагедії?

5.   Про балет «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва .гово­рили, що він є істинним «перекладом Щекспіра на мову руху».        

Відома російська балерина Галица Уланова зазначала: «Му­зика Прокоф'єва зливалася із Шекспіром. При всій новиз­ні й сучасності звучання дивовижна відповідність балету Прокоф'єва трагедії ІПекспіра — ось у чому причина успіху цієї вистави».

— Який висновок щодо музики балету можете зробити ви?

б)  Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

11. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. Звернути увагу на музику,в якій розкривається тема кохання.

12. Вихід учнів із класу (кабінету) під звучання «Танцю лицарів»С. 

УРОК 20

Тема. На хвилях казки, гармонії, кохання.

Мета. Поглибити знання учнів про творчість М. Рим­ського-Корсакова, розкрити особливості симфо­нічної сюїти «Шехеразада». Закріпити визна­чення понять «симфонічна сюїта», «музичний образ». Удосконалювати вокально-хорові навич­ки та вміння виразного виконання пісні. Форму­вати музичний смак учнів, потяг до прекрасно­го, інтерес до творчості М. Римського-Корсакова, М. Катричка. Виховувати почуття любові до жит­тя, людини.

Музичний матеріал: М. Римський-Корсаков. Фрагменти із симфоніч­ної сюїти

«Шехеразада» (слухання); М. Катричко. «Хуртовина» (розучування).

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти (баян, акордеон), темброво-шумові інструменти, магнітофон (музичний центр, DVD, комп'ютер), нотна дошка, портрети композиторів М. Римського-Корсакова, М. Катричка, підручники «Музичне мистецтво», 8 кл. (О. В. Волошина, А. В. Левченко, О. В. Мільченко), «Музичне мистецтво», 8 кл. (Г. М. Макаренко, Т. О. Наземнова, Н. І. Міщенко, Л. О. До- рогань, Ю. 0. Очаковська), «Вчимося співати», 7-8 кл. (М. К. Яскулко).

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання пісні М. Катричка «Хуртовина».

2. Актуалізація музичного досвіду учнів.

3. Мотивація музично-творчої діяльності учнів.

Наш урок присвячений музиці неперевершеного «музичного казкаря» та майстра музичного морського пейзажу, російського композитора Миколи Римського-Корсакова.

Розгляньте чудовий портрет композитора роботи художника В. Сєрова.

—   Як зобразив композитора В. Сєров?

—   Як ви думаєте, над нотами якого зі своїх творів він замис­лився?

—   Згадайте музичні твори композитора, що звучали на уроках упродовж попередніх років.

(У разі потреби вчитель демонструє фрагменти музичних тво­рів М. Римського-Корсакова — «Снігуронька», «Садко» тощо.)

Відомо, що композитор написав книгу «Літопис мого музично­го життя» — спогади про своє життя і творчий шлях. Якщо ви її не читали, обов'язково зробіть це при нагоді. А зараз я пропоную вам скласти усний літопис життя М. Римського-Корсакова. Цю ро­боту ми будемо виконувати в групах, які можна назвати «Сюїта», «Шехеразада», «Шахріяр»„якщо ви, звісно, не заперечуєте. Кож­на група отримає асоціативний ряд слів і спробує виконати це зав­дання.

Асоціативний ряд слів для кожної групи.

«Шахріяр»             «Шехеразада»

м. Тихвін, 1844              Сюїта

кліпер «Алмаз»       Шехеразада консерваторія Марина

Петербург             «1000+ 1 ніч»

педагог                Айвазовський

диригент              33 богатирі

«Сюїта»

15 опер «Садко»

 «Снігуронька»

симфонії

сюїти

романс

(Учитель роздає аркуші для творчої роботи; після виконання завдання від кожної групи виступають музикознавці; учитель ро­бить висновки з виступів і оголошує тему уроку.)

 4 Повідомлення музикознавців про життя й творчістькомпозитора М. Римського-Корсакова.

М. Римський-Корсаков (1844-1908) — відомий російський композитор, диригент, педагог-учений. Народився в м. Тихвіні Новгородської губернії.

Музичні здібності хлопчика виявилися дуже рано. Із шести років він почав учитися грати на фортепіано. Закінчив Морський корпус і здійснив трирічну кругосвітню подорож на кліпері «Ал­маз». Але музика перемогла. Римський-Корсаков повністю при­свячує себе музичній творчості: пише музичні твори, виступає як диригент, критик, викладає у Петербурзькій консерваторії.

Творчість М. Римського-Корсакова охоплює різноманітні жан­ри: 15 опер («Снігуронька», «Садко», «Казка про царя Салтана», «Золотий півник» та ін.), симфонії, увертюри, симфонічні сюї­ти («Антар», «Шехеразада», «Іспанське капричіо»), 80 романсів, збірки російських народних пісень, підручники з гармонії, оркестровки, книга спогадів «Літопис мого музичного життя».

5. Слухання фрагментів із симфонічної сюїти «Шехеразада»

М. Римського-Корсакова.

—   Який літературний твір надихнув композитора на створен­ня цієї сюїти?  

(Відповіді учнів можна доповнити, зачитавши їм фрагмен­ти арабської казки «Тисяча і одна ніч». Доречними будуть і слова композитора М. Римського-Корсакова із його книги «Літопис мого музичного життя»: «Програмою, якою я керувався під час створен­ня "Шехеразади", були окремі, не пов'язані один з одним, епізоди й картини з "Тисячі і однієї ночі", розкидані по всіх частинах сюї­ти: "Море і корабель Синдбада", "Фантастична оповідь Календера-царевича", "Царевич і Царівна", "Багдадське свято і корабель, що розбивається об скелю з мідним вершником"».)

—   Якими є особливості образного змісту та будови сюїти?

―    Як у музиці розкрито тему царя Шахріяра? (Ш частина, «Ца­ревич і Царівна»).

Грізній і могутній за характером темі султана Шахріяра у всту­пі протиставлена мрійлива й витончено гнучка, як східний орна­мент, тема Шехеразади, яку виконує скрипка-соло. — Як музика відтворює образ мудрої Шехеразади?

—   Розгляньте репродукції. Як вони роз­кривають характер героїв?

—   Які інструменти домінують при роз­критті цих образів?

Як композитор відтворив образ моря?

Образ моря у всій величі та безмежній широті розкривається у II частині сюїти «Море і корабель Синдбада».

Це море зовсім інакше, ніж море з опе­ри «Садко», величаве й спокійне, змальова­не холодними та похмурими фарбами темб­рових сполучень оркестру.

У сюїті характер звучання музики змі­нюється так, як змінюється море.

Мелодія, яка була величавою й спокій­ною, наповнюється шаленою силою струн­них інструментів, їх змінюють «тяжкозвучні» мідні духові, а по­тім і весь оркестр. Але далі все змінюється. Світла мелодія, м'який супровід (немов перекочування хвиль) і прозоре звучання соло флейти, гобоя, скрипок. Море знову спокійне.

—   Чому композиторам. Римського-Корсакова називають «Айвазовським у музиці» ?

—   Передайте свої враження від «Шехеразади» в малюнках.

6. Розучування пісні композитора Михайла Катричка «Хуртовина» (другого куплету).

—   Зверніть увагу на інтонаційні особливості, текст пісні та ви­разність виконання.

—   Якими є образний зміст, характер музики цієї піст?

—   У чому полягають особливості її музичної мови?

—   Чим відрізняється заспів від приспіву?

—    Який власний виконавський план пісні ви можете при­думати?

—   На яку частину пісні припадає кульмінація?

7. Гра «Моя пісня».

Згадайте пісні, що схожі своїм образним змістом із піснею «Хуртовина», та виконайте їх.

 8. Підсумок уроку.

а) Запитання до учнів.

―   Який із музичних образів сюїти справив на вас найсильніше враження й чому?

―   Які засоби виразності використав композитор задля звучан­ня основних музичних тем фрагментів сюїти?

―   Чому композитора М. Римського-Корсакова називають «Айвазовським у музиці»?

―   Чи є серед ваших улюблених творів програмна симфонічна музика?

б)  Оцінювання музично-творчої діяльності учнів на уроці.

 9. Домашнє завдання.

Слухати музику на власний вибір. За допомогою засобів улюб­леного виду мистецтва передати образний зміст сюїти (ніч, море, Синбад, Шехеразада).

10.Вихідучнів із класу (кабінету) під звучання пісні «Хуртовина» М. Катричка.